розбризкувати

Ukrainian

Etymology

From розбри́зк(ати) (rozbrýzk(aty)) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian разбры́згивать (razbrýzgivatʹ), Belarusian распы́рскваць (raspýrskvacʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzˈbrɪzkʊʋɐte]

Verb

розбри́зкувати • (rozbrýzkuvaty) impf (perfective розбри́зкати) (transitive)

to splash, to splatter (:liquid)
Synonym: розплі́скувати impf (rozplískuvaty)
to spatter, to sprinkle, to spray, to sparge (to project fine particles of (liquid) in a dispersive manner)
Synonyms: розпиля́ти impf (rozpyljáty), розпи́лювати impf (rozpýljuvaty)

Conjugation

Conjugation of розбри́зкувати, розбри́зкувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розбри́зкувати, розбри́зкувать rozbrýzkuvaty, rozbrýzkuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розбри́зкуваний rozbrýzkuvanyj impersonal: розбри́зкувано rozbrýzkuvano
adverbial	розбри́зкуючи rozbrýzkujučy	розбри́зкувавши rozbrýzkuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розбри́зкую rozbrýzkuju	бу́ду розбри́зкувати, бу́ду розбри́зкувать, розбри́зкуватиму búdu rozbrýzkuvaty, búdu rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatymu
2nd singular ти	розбри́зкуєш rozbrýzkuješ	бу́деш розбри́зкувати, бу́деш розбри́зкувать, розбри́зкуватимеш búdeš rozbrýzkuvaty, búdeš rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розбри́зкує rozbrýzkuje	бу́де розбри́зкувати, бу́де розбри́зкувать, розбри́зкуватиме búde rozbrýzkuvaty, búde rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatyme
1st plural ми	розбри́зкуєм, розбри́зкуємо rozbrýzkujem, rozbrýzkujemo	бу́демо розбри́зкувати, бу́демо розбри́зкувать, розбри́зкуватимемо, розбри́зкуватимем búdemo rozbrýzkuvaty, búdemo rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatymemo, rozbrýzkuvatymem
2nd plural ви	розбри́зкуєте rozbrýzkujete	бу́дете розбри́зкувати, бу́дете розбри́зкувать, розбри́зкуватимете búdete rozbrýzkuvaty, búdete rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatymete
3rd plural вони	розбри́зкують rozbrýzkujutʹ	бу́дуть розбри́зкувати, бу́дуть розбри́зкувать, розбри́зкуватимуть búdutʹ rozbrýzkuvaty, búdutʹ rozbrýzkuvatʹ, rozbrýzkuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розбри́зкуймо rozbrýzkujmo
second-person	розбри́зкуй rozbrýzkuj	розбри́зкуйте rozbrýzkujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розбри́зкував rozbrýzkuvav	розбри́зкували rozbrýzkuvaly
feminine я / ти / вона	розбри́зкувала rozbrýzkuvala
neuter воно	розбри́зкувало rozbrýzkuvalo

Derived terms

розбри́зкування n (rozbrýzkuvannja)
розбри́зкуватися impf (rozbrýzkuvatysja)
розбри́зкувач m (rozbrýzkuvač)

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “розбризкувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 615
“розбризкувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)